- прикажчиків
- -кова, -кове, іст., заст.Прикм. до прикажчик; належний прикажчикові.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прикажчик — а, ч. 1) іст. У царській Росії – найманий службовець у поміщика, що наглядав за якою небудь ділянкою його господарства, виконував різні господарські доручення або керував господарством. 2) іст. У царській Росії – найманий службовець у купця або в … Український тлумачний словник
прикажчик — іменник чоловічого роду, істота найманий службовець у поміщика; продавець у крамниці арх. іст … Орфографічний словник української мови
прикажчиків — прикметник арх … Орфографічний словник української мови
суб'єкт — Суб єкт: продавець [21] продавець, прикажчик у крамниці [IV] торговий службовець, прикажчик, офіціант [V] Суб’єкт польськ. subiekt < лат. subiectum у Франка, як і в польській мові, є помічником продавця, а не, як сказано в поясненні, «торговим … Толковый украинский словарь
тивон — Тивон, тивун: Тивон: прикажчик, доглядач [2,24,XIII] прикажчик, наглядач [26,IX] … Толковый украинский словарь
гуменний — ного, ч., заст. Прикажчик, що організовував роботу на току поміщика … Український тлумачний словник
осавула — и, ч., іст. 1) Прикажчик у панському маєтку. 2) рідко. Те саме, що осавул 1) … Український тлумачний словник
підпанок — нка, ч., заст. 1) Не дуже багатий або збіднілий пан (у 2 знач.). || Той, хто за своїм матеріальним станом наближається до пана, панів. || зневажл. Зубожіла шляхта або неродовиті багатії. 2) Той, хто перебуває на службі у пана (у 1 знач.) (про… … Український тлумачний словник
прикажчиця — і, ж., іст. 1) Жін. до прикажчик 2). 2) Дружина прикажчика … Український тлумачний словник
прикажчицький — а, е, іст. Прикм. до прикажчик 1), 2) … Український тлумачний словник